КРАЭМ: ÝÊÎ-SOS! Ñèâàø øëåò ñèãíàë "SOS!"

Промислове виробництво, нерегульованi полювання та рибальство, а також надходження до Сиваша дренажно-скидних вод зi зрошуваних сiльськогосподарських угiдь являють собою серйозну небезпеку для екосистем усього регiону. Цi проблеми були у черговий раз озвученi кримськими i херсонськими вченими пiд час громадських слухань у ТНУ iм. В. I. Вернадського.

Обговорити перспективи розвитку промисловостi, сiльського господарства, рекреацiї, водного господарства з'їхалося бiльше сорока вчених, представникiв мiнiстерств i вiдомств Криму, мiсцевих органiв влади АРК та Херсонської областi. Учасники заходу були ознайомленi з результами втiлення проекту "Збереження бiорiзноманiтностi Сиваша в контекстi розробки стратегiї сталого розвитку Сиваського регiону", який впроваджувався за пiдтримки Wetlands International.

Для науковцiв ця проблемя не нова. Їх дослiдженням вченi Криму i Херсонської областi займаються вже кiлька рокiв. Тому органiзатори заходу прагнули провести слухання у формi не доповiдей, а обговорення проблем разом з представниками влади.

Важливiсть Сиваша вченi стали усвiдомлювати десь наприкiнцi 90-х рокiв, коли орнiтологи Азово-Чорно морської орнiтологiчної станцiї почали проводити дослiдження з мiграцiї птахiв. Тодi, у 1998-му, протягом десяти днiв серпня було взято на облiк 1 млн 400 тисяч птахiв. Це означає, що пiд час мiграцiї через Сиваш пролiтає до 10 млн птахiв. Iнколи тут зимують до пiвмiльйо на особин, а гнiздиться - до пiвтори сотнi тисяч птахiв. Сиваш є найбiльшим водно-болот ним угiддям на всьому Азово-Чорноморському узбережжi, за винятком дельти Дунаю. За оцiнками зарубiжних вчених, таких територiй не так багато. Проте, незважаючи на велику значимiсть цього регiону для фауни планети (звiсно, i нашої країни), справи тут йдуть не найкращим чином.

У своєму виступi координатор Чорноморської програми Wetlands International

В. Костюшин вiдзначив:
- Поки що ми не усвiдомлюємо цiнностi територiї Сиваша. Вона необхiдна для збереження птахiв, присиваський степ - це охоронниця рiдкiсних видiв ссавцiв, комах, рослин. Ми зiбрали данi про стан бiльшостi груп тварин та рослин. Було пiдготовленi спецiальнi електроннi карти, куди внесено i нашi данi. Однак я переконаний, що екологiчну проблему неможливо вирiшити без участi влади i населення.

Вченими ТНУ було проведено ще одне дослiдження - з вивчення екологiчної свiдомостi населення Присиваського регiону. Як розповiв директор НДЦ "Технологiї сталого розвитку" ТНУ С. Карпенко, було опитано 600 чоловiк у 22 населених пунктах Присивашшя - в АРК та Херсонськiй областi. На пiдставi одержаних даних можна стверджувати, що населення стурбоване опрiсненням Сиваша, пiдтопленням iрунту, браконьєрським полюванням i риболовлею. 98,1% жителiв регiону ратують за збереження природи i Сиваша. Кожен другий з опитаних готовий заради збереження природного середовища вiдмовитися вiд деяких зручностей у своєму життi. При цьому декларування значимостi екологiчних проблем регiону, стурбованiсть населення мають поверховий характер. Бiльшiсть респондентiв виявилися неiнформованими про плани створення Сиваського нацiонального природного парку (СНПП). Проте, незважаючи на недостатню iнформованiсть, 88,5% населення їх схвалюють, що пов'язано зi сподiванням на одержання робочих мiсць у пiдроздiлах СНПП. Бiльше половини опитаних сподiваються, що пiсля створення парку їхнє життя покращиться.

Тож розвиток промислово го виробництва у цьому регiонi становить серйозну небезпеку для екосистем Сиваша.

Характеризуючи водне господарство дослiджуваного регiону, Сергiй Карпенко видiлив кiлька аспектiв. Перший: надходження дренажно-скид них вод вiд зрошуваних сiльськогосподарських угiдь призводить до зниження мiнералiзацiї води i збiльшення вмiсту в нiй кисню. Розпрiснення озера призведе до змiни гiдробiологiчних та екосистемних характеристик. Другий: за двадцять рокiв збiльшився обсяг морської води, яка прибуває у Сиваш з Азовського моря, що може призвести до порушення природної мiнералiзацiї озера i вiдмирання водоростей, рослинностi, а отже, зменшиться кормова база для риб i перелiтних птахiв, скоротить ся бiологiчна розмаїтiсть i порушиться система екологiчної рiвноваги в озерi.

Всi знають, що глобальна екологiчна проблема - це скорочення бiологiчної рiзноманiтностi. Темпи зникнення тваринного i рослинного свiту в кiлька десяткiв разiв вищi, нiж природна втрата. 40 - 50% тварин i рослин у Європi перебувають на гранi зникнення i рiзкого скорочення чисельностi. Україна пiдписала ряд документiв, якими взяла на себе цiлий ряд охоронних зобов'язань - зокрема Конвенцiю з охорони бiологiчної рiзноманiтностi, Бонську конвенцiю, присвячену охоронi птахiв, що мiгрують в Афро-Євразiйському коридорi. Згiдно з Бернською конвенцiєю ми зобов'язанi охороняти тварин i рослини водно-болотного i степового комплексу, занесенi до Червоної книги України та мiжнародних "червоних спискiв", з Рамсарською - водно-болотнi угiддя, до яких вiдноситься Сиваш.

Було цiкаво довiдатися, що зону Сиваша можна розвинути як туристичну. Виявляється, у свiтi iснує величезна iндустрiя, яка охоплює десятки мiльйонiв туристiв, що мають бажання спостерiгати за птахами.
- Приїжджали голландцi, їздили по Сивашу, побачене викликало у них бурю захвату та iнтересу, - пояснював Сергiй Карпенко. - А отже, цю галузь теж можна розвивати. I тут не буде потреби у великiй кiлькостi вкладень, як, скажiмо, на ПБК. Це специфiчний вид туризму. До того ж ми забуваємо про грязелiкування. Це ще один аспект для розвитку iнфраструктури Сиваша.

Пiд час цього заходу вченi Таврiйського нацiонального унiверситету передали матерiали проекту "Сприяння впровадженню iнтегрованого менеджменту й охоронi Сиваша" представникам херсонської та кримської адмiнiстрацiй.

Пiдсумком слухань можна назвати резолюцiю, прийняту учасниками. Одним з основних її пунктiв значиться розробка державної комплексної цiльової програми соцiально-економiчного розвитку Сиваського регiону, яка б враховувала як питання охорони навколишнього середовища, так i соцiально-економiчний розвиток територiї, а також створення Сиваського нацiонального парку. Примiтно, що в Херсонськiй областi на прилеглiй до Сиваша територiї такий парк уже iснує. А в Криму це досi чомусь не зроблено.

Дивна рiч: з одного боку - Сиваш має глобальне значення у справi збереження природних процесiв i Україна пiдписала ряд мiжнародних зобов'язань, якi вимагають їх охорони. З iншого - iснує маса екологiчних проблем у регiонi, i вони практично не вирiшуються. А по-третє - у Присивашшi проживає понад 600 тисяч чоловiк, i вирiшення проблем збереження бiологiчної рiзноманiтностi рослинного та тваринного свiту без врахування соцiально-економiчних та рекреацiйних питань навряд чи буде доцiльним.

http://www-ki.rada.crimea.ua/kd/2005/35/sivash.html

Iрина ЯВОРСЬКА, "Кримський дiалог" № 35 (74), субота, 15 жовтня 2005 р.